📌 Прогул як підстава для звільнення
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, роботодавець має право розірвати трудовий договір у разі прогулу без поважних причин, зокрема у випадку відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.
✅Прогулом вважається:
✔️ відсутність на роботі протягом усього робочого дня;
✔️відсутність більше трьох годин безперервно або сумарно протягом дня без поважних причин.
‼️Водночас важливо: відсутність саме на роботі, а не лише на фіксованому робочому місці. Якщо працівник перебуває на території підприємства і виконує свої функції — це не є прогулом.
⚖️ Позиція Верховного Суду
У постанові від 02 грудня 2025 року у справі № 398/3043/23 Верховний Суд наголосив, що факт відсутності працівника понад три години має бути належним чином зафіксований.
У постанові від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17 Верховний Суд зазначив, зазначено, що прогул – це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому).
📝 Як правильно зафіксувати прогул?
✔️Скласти акт про відсутність працівника

• у день нез’явлення;
• у довільній письмовій формі;
• із зазначенням конкретного часу відсутності;
• підписаний щонайменше двома працівниками.
  ✔️З’ясувати причини відсутності
  Роботодавець може:
• зателефонувати працівнику або родичам;
• написати в месенджери;
• надіслати електронний лист;
• направити рекомендований лист із вимогою надати пояснення;
• відвідати за місцем проживання.
  ✔️Витребувати письмові пояснення
  Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець зобов’язаний зажадати письмові пояснення.
  ❗️ Що вважається поважною причиною?
  Вичерпного переліку закон не містить. Суд оцінює кожну ситуацію індивідуально.
  Поважними можуть бути:
• стихійні лиха (пожежа, повінь);
• транспортні аварії чи простій;
• виконання громадянського обов’язку;
• раптове захворювання;
• догляд за хворим членом сім’ї;
• відсутність із дозволу керівника;
• загроза життю у зв’язку з обстрілами;
• інші обставини, що є об’єктивними та не залежать від волі працівника.
  ✅Головний критерій — відсутність вини працівника.
  ⏳ Строки застосування дисциплінарного стягнення
  Відповідно до статті 148 КЗпП України:
• стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку;
• не пізніше шести місяців з дня його вчинення.
  🔎 Висновок
  Визначальним фактором для законності звільнення за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є встановлення поважності причин відсутності працівника на роботі.
  Роботодавець повинен:
  ✔️ належно зафіксувати факт відсутності;
  ✔️ з’ясувати причини;
  ✔️ отримати письмові пояснення;
  ✔️ дотриматися строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
  ‼️Недотримання цих вимог може стати підставою для поновлення працівника на роботі за рішенням суду.