Проституція – це надання сексуальних послуг з метою отримання до- ходу.
Заходи щодо протидії проституції та торгівлі людьми передбачено в Кодексі України про адміністративні правопорушення та кримінальному кодексі України.

Ст. 181-1. КУпАП Заняття проституцією
Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері гро- мадської моралі, під якою необхідно розуміти систему поглядів та уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей. Інакше кажучи, громад- ська мораль – це форма суспільної свідомості у конкретний історичний пе- ріод розвитку суспільства.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у здійсненні статевих контактів за матеріальну винагоро- ду. Проституція – це рід занять, що виражається у систематичному вступі жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду.

Винагорода є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього правопорушення, якщо її немає, то немає складу цього правопорушення. Сексуальні послуги можуть оплачуватися найрізноманітнішим чином: гривнями, іноземною валютою, речами, продуктами харчування, різного роду послугами соціально-по- бутового або соціально-культурного призначення тощо. Виконання дій з надання сексуальних послуг характеризується тим, що послуги можуть надаватися в будь-якій, у тому числі й неприродній (непристойній) формі, що залежить від бажання й потреб статевого партнера, досягнутої про це угоди.
У своїй сукупності такі дії та готування до заняття проституцією і становлять закінчене правопорушення. Характерною ознакою дій, що утворюють об’єктивну сторону адміністративного правопорушення занят- тя проституцією є їхня добровільність. У випадках, коли особа чинить такі дії під впливом якогось примусу з боку інших осіб – складу цього право- порушення немає.
Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
136
Адміністративно-правові засоби боротьби з проституцією
Суб’єктом правопорушення може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, якій виповнилося 16 років.
Ст. 303 ККУ Сутенерство або втягнення особи в заняття прости- туцією
Втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до за- няття проституцією з використанням обману, шантажу чи вразливого ста- ну цієї особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, або сутенерство.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої по- терпілий був у матеріальній чи іншій залежності.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою.
Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені щодо малолітнього, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Примітка. Під сутенерством у цій статті слід розуміти дії особи щодо забезпечення заняття проституцією іншою особою.
Відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього в занят- тя проституцією чи примушування їх до заняття проституцією за цією стат- тею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.
ККУ Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
Ч. 1. Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, переда- ча або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи вразливого стану особи.
Ч. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо непо- внолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового станови- ща, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я по- терпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства.
Ч. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчине- ні щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насиль- ством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Адміністративна діяльність поліції у питаннях та відповідях
Основними напрямами діяльності щодо боротьби з торгівлею людь- ми є:
– удосконалення законодавства та діяльності правоохоронних органів;
підвищення рівня поінформованості громадськості, жінок групи ри- зику;
допомога потерпілим і потенційним жертвам.
Адміністративні заходи поліції щодо запобігання торгівлі людьми. Адміністративна діяльність поліції передбачає виконання профілак-
тичної (адміністративної) функції, здійснення державного нагляду – за- гальносистемна функція (профілактика, запобігання, припинення право- порушень) – кримінологічний аспект:
контроль (перевірка, інспектування, спостереження);
припис (практичні правила);
попередження кримінальних правопорушень адміністративно-пра-
вовими заходами;
лекції, бесіди і т. ін. (пропаганда, агітація).