Дитина з моменту народження і до досягнення 18-річного віку постійно перебуває у правових відносинах, які регулюються нормами конституційного, адміністративного, цивільного, трудового,сімейного, житлового права тощо.
Так, момент народження дитини необхідно зафіксувати і зареєструвати – це є адміністративні правовідносини; необхідність забезпечити дитині умови на достатній життєвий рівень, що включають одяг, житло і харчування, – це конституційні, сімейні, цивільні, житлові правовідносини; направити дитину до дитячого садка та школи – це конституційні, адміністративні, цивільні правовідносини; притягнути неповнолітнього до юридичної відповідальності – це адміністративні, кримінальні, цивільні правовідносини; захистити її права, використовуючи потенціал міжнародних урядових і неурядових організацій, – це міжнародні правовідносини тощо. Тобто можемо говорити про те, що дитина є активним учасником суспільного життя, вона має свій правовий статус і відповідні гарантії його забезпечення . Мало того, дитина якконкретний учасник суспільства не ототожнюється з повнолітньою
особою, тому можемо говорити про певні особливості такого правового стану дитини. Але не будемо забувати, що правовий статус (правовий стан) дитини випливає із загального правового статусу людини і громадянина.
Правовий статус дитини та його захист у різних сферах суспільного життя досліджувався багатьма вченими в різних галузях вітчизняної та зарубіжної науки. Так, можна виокремити праці таких учених, як Л. Миськів «Адміністративно-правові засади впровадження інклюзивної освіти в Україні»
1 Миськів Л. І. Адміністративно-правові засади впровадження інклюзивної освіти в Україні : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2015.360 с.2Бандурка І. О. Кримінально-правовий захист дитинства в Україні :дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08. Харків, 2016. 404 с.3 Синєгубов О. В. Здійснення особистих немайнових прав осіб, щоне досягли повноліття : дис. … д-ра. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2015. 508 с.4 Сазонова А. В. Социальные институты обеспечения прав ребенка на семью : дис. … канд. юрид. наук : 22.00.04. СПб., 2008. 179 с.5 Бутько О. В. Правовой статус ребенка: теоретико-правовой аспект :автореф. дис. на на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец.12.00.01. Краснодар,2004. 26 с.6 Кирюхин В. В. Административная деятельность полиции по профилактике правонарушений несовершеннолетних: теоретико-правовые основы и направления совершенствования : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец.12.00.14. Москва, 2017. 36 с.7 Закопырин В. Н. Административно-правовой статус комиссий по делам несовершеннолетних и защите их прав : дис. … канд. юрид. наук : 12.0014.Москва, 2006. 233 с.
«Адміністративно-правова діяльність органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень»1, Г. Горбова «Адміністративно-правове регулювання протидії насильству в сім’ї»2, В. Абрамов «Права дитини та їх захиств Росії»3 С. Бойко «Адміністративно-правові засоби захисту прав і законних інтересів неповнолітніх»4 , О. Таібова «Державне управління у сфері охорони і захисту прав неповнолітніх: адміністративно-правовий аспект»5 та ін. Але назвати ці дослідження вичерпними не можна, оскільки вони охоплюють конкретну (однорідну) сферу життєдіяльності дитини. Тому варто, аналізуючи доктринальні положення та висновки наведених досліджень, продовжувати напрацьовувати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового стану дитини в суспільстві, оскільки діти – це майбутнє всієї світової спільноти, а не окремої держави як такої. Відтак
доцільно приділяти увагу саме теоретичним аспектам захисту
прав дитини для того, щоб розробити та впровадити більш ефективні та дієві механізми протидії їх порушенню. Такий підхід дасть змогу комплексно аналізувати проблеми захисту прав дитини та, відповідно, виробляти конкретні пропозиції щодо їх вирішення 6.Теоретичною основою є також праці Н. Крестовської «Ювенальне право України: генезис та сучасний стан»7, І. Цибуліної
Лесько Н. В. Адміністративно-правова діяльність органів і службу справах дітей щодо профілактики правопорушень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.07. Львів, 2013. 22 с.2Горбова Г. О. Адміністративно-правове регулювання протидії насильству в сім’ї : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2016. 239 с.3 Абрамов В. И. Права ребенка и их защита в России: общетеоретический анализ : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01. Саратов, 2007. 455 с.4Бойко С. С. Административно-правовые средства защиты прав и законных интересов несовершеннолетних : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.14.Ростов н/Д., 2011. 237 с.5 Таибова О. Ю. Государственное управление в области охраны и защиты прав несовершеннолетних: административно-правовой аспект : дис. …анд. юрид. наук : 12.00.14. СПб., 2006. 254 c.6 Коломоєць Н. В. Адміністративно-правовий захист прав дитини в Україні : монографія. Харків : Панов, 2019. С. 11. 7 Крестовська Н. М. Ювенальне право України: генезис та сучаснийстан : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01.Одеса, 2008. 40 с.
«Державна політика у сфері забезпечення захисту прав дитини»
1,Р. Опацького «Ювенальна політика в Україні: теорія, правова основа, інституалізація»2, М. Перепелиці «Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект)»3, О. Максименко «Адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні»4,В. М. Стешенко «Правовий захист прав дітей та підлітків і безпечний інформаційний простір»5тощо.
Що ж за своїм змістом і суттю є «правовим статусом дитини» та як він впливає на захист її основних прав і законних інтересів? Певна річ категорія «правовий статус» є широко досліджуваною в юридичній науці. Доктринальні тлумачення зводяться до того, що під «правовим статусом» варто розуміти складні зв’язки,які виникають між державою та індивідом, а також міжособистісні стосунки людей, які фіксуються державою в юридичній формі –
у формі прав, свобод і обов’язків та у своїй єдності становлять
єдиний правовий статус особи. Водночас права й обов’язки є основою правового статусу. Вони відображають зразки, стандарти й основні моделі поведінки особи, які держава фіксує у відповідних нормативно-правових актах.
У структуру правового статусу також включають наявність громадянства, правоздатність, юридичну відповідальність, гарантії реалізації прав, свобод і законних інтересів, принципи правового
Цибуліна І. В. Державна політика у сфері забезпечення захисту прав дитини в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ.упр. : спец. 25.00.02. Х., 2006. 19 с.2 Опацький Р. М. Ювенальна політика в Україні: теорія, правова основа, інституалізація : монографія ; за наук. ред. С. М. Алфьорова; Дніпропетр.держ. ун-т внутр. справ. Запоріжжя : Дике Поле, 2013. 463 с.3 Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект) / ред. М. М. Ілляш. Київ : Укр. ін-т соціальних досліджень; Укр.центр політ. менеджменту, 2001. 242 с.4 Максименко О. В. Адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид.наук : спец.12.00.07. Київ, 2011. 16 с.5 Стешенко В. М. Правовий захист прав дітей та підлітків і безпечнийінформаційний простір : навч. посібник. Підготовлено в рамках реалізації і запідтримки Програми Європейського Союзу ERASMUS+573861–EPP–1–2016–1–EE–EPPKA2–CBHE–JP«European Human Rights Law for Universities of Ukraine and Moldova» – HRLAW. Харків : Право, 2019. 392 с.
статусу особи тощо. Єдиного ж нормативного переліку елементів правового статусу особи, зокрема дитини, нині немає, що викликаєпевні труднощі при захисті основних прав людини, не говорячи про правовий статус дитини 1.Так, В. Абрамов дає доволі лаконічне визначення терміна
«правовий статус дитини». Під ним запропоновано розуміти сукупність її прав і обов’язків, зафіксованих державою в юридичній формі. Водночас, на думку автора, дитина наділена загальним (конституційним), галузевим, спеціальним (родовим) й індивідуальним правовим статусом. Варто підкреслити й ту обставину, що В. Абрамов ототожнює «правовий статус» і «правовий стан» дитини, мотивуючи це тим, що вказані категорії мають однакове змістове наповнення, але залежно від стану та характеру суспільних відносин, у яких перебуває суб’єкт, вони мають різну форму 2.Автор стверджує, що правовий статус є комплексною, інтеграційною категорією, яка відображає відносини людини та суспільства,громадянина й держави, індивіда й колективу та інші соціальні зв’язки. За таких обставин дуже важливо, на думку дослідника,щоб особа усвідомлювала своє становище у цих зв’язках і не сприймала його хибно 3.Ми цілком підтримуємо таке твердження автора та не відмежовуємо правову категорію «правовий статус» від «правового стану», тому що ці поняття відображають дитину в регламентованих нормами чинного законодавства взаємозв’язках із оточенням.Ба більше, у нас є конкретні визначення, що містяться у Великому словнику іншомовних слів та у філософській енциклопедії, які чітко закріплюють, що термін «статус» має латинське походження(лат. status) та означає стан, правове становище 4; «становищем» відповідно є соціальна позиція індивіда, його співвідношення
1 Коломоєць Н. В. Адміністративно-правовий захист прав дитини в Україні : монографія. Харків : Панов, 2019. С. 13.2 Абрамов В. И. Права ребенка и их защита в России: общетеоретический анализ : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук : спец.12.00.01. Саратов, 2007. С. 12.3 Коломоєць Н. В. Адміністративно-правовий захист прав дитини в Україні : монографія. Харків : Панов, 2019. С. 13.4 Большой словарь иностранных слов / сост. А. Ю. Москвин. М. :Центрополиграф; Полюс, 2001. С. 628