Нині відбувається процес вступу України до Європейського Союзу, який передбачає впровадження європейських стандартів і напрямів захисту та забезпечення прав і свобод дитини, основні вимоги яких визначені у Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016–2021) та Стратегії Ради Європи про права осіб з інвалідністю (2017–2023). Але варто наголосити, як вказано в Концепції Державної соціальної програми «Національний план дій щодо імплементації Конвенції ООН про права дитини» до 2021 року, діючий у нашій державі механізм захисту прав та інтересів дітей є не актуальним і не досконалим,відтак не повністю відповідає вимогам сьогодення. На цю ситуацію опосередковано впливає недослідженність теоретичних та практичних положень про зміст і сутність ювенальної профілактики, а також від￾повідних (концепцій), які відповідають за соціалізацію дитини, встановлення структури, механізму та застосування профілактичних засобів щодо девіантної поведінки, яка стосується дитини.
24 лютого 2022 року відбувся відкритий воєнний напад Російської Федерації на Україну. Вторгнення є частиною російсько-української війни, розв’язаної Російською Федерацією 2014 року, участь у якій Росія постійно заперечувала. В ЗМІ та юридичних документах російське вторгнення в Україну 2022 року розглядається як агресивна війна РФ проти України. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні станом на 15.03.2022 загинуло 103 дитини, понад 100 отримали поранення, про це повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова.Львівська область прийняла з інших регіонів кілька тисяч дітей переселенців, які прибули без батьків, зокрема сиріт. За час війни десятки тисяч жінок і дітей-переселенців розмістилися по всій Україні, де не відбуваються військові дії. В цей складний час діти потребують найбільшого соціального захисту та підтримки з боку держави.
Відповідно до Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України 18 грудня 2018 р. № 1027-р), для зниження рівня впливу правопорушень і мінімізації чинників формування протиправної поведінки дітей необхідно запровадити цілісну систему заходів, що охоплюватиме забезпечення дієвого правосуддя, соціально виховні та реабілітаційні програми для неповнолітніх, які перебувають у конфлікті з законом, профілактичні й освітні програми, адресні соціальні послуги, що можуть допомогти дитині набути навичок із розв’язання соціальних і побутових проблем, створення можливостей для навчання керувати власною поведінкою та виважено ставитися до своїх вчинків, професійного розвитку та налагодження стосунків у сім’ї і громаді. Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України та центри соціальних служб є одними з основних суб’єктів профілактики правопорушень серед дітей, які вживають профілактичних заходів для запобігання правопорушенням.
Поліпшення адміністративно-правового забезпечення та регулювання в діяльності правоохоронних органів у сфері ювенальної превенції вимагає визначення форм і методів такої роботи, оскільки вивчення їх природи та характеристик може забезпечити комплексний матеріал та положення для з’ясування сфери поліпшення суспільних відносин у вивченій сфері. Система вдосконалення правоохоронної системи України, зокрема створення підрозділів з питань превенції Національної поліції України, визначає дослідження, характеристику їх адміністративно правового статусу як суб’єктів попередження правопорушень серед дітей. Складні реалії нинішньої економічної, соціально-демографічної та культурної ситуації в нашій країні об’єктивно засвідчили, що сьогодні діти часто вразливі і намагаються вирішити свої проблеми методами та способами, які вони обирають самі і які, на їхню думку,є правильними.
Дитина є об’єктом посиленої уваги з боку сім’ї, суспільства,держави. Через фізичну та психічну незрілість людина потребує особливого захисту та догляду до досягнення повноліття, а також потребує відповідного правового захисту одразу після народження. Неповнолітня особа повинна бути належно підготовленою до самостійного життя в соціумі, а також зростати у дусі гуманістичних ідеалів, насамперед миру, гідності, толерантності, свободи, рівності й солідарності. Однак ні сім’я, ні друзі, ні суспільство не завжди можуть створити належні умови для розвитку та виховання неповнолітнього члена суспільства.
Результатом є збільшення кількості дітей, поведінка яких відхиляється від морально-правових норм і які підлягають нагляду з боку
правоохоронних органів.
Так, з-поміж пріоритетних завдань підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України є запобігання та попередження вчинення дітьми правопорушень.
Отже, запропонована тема є актуальною та необхідною для ґрунтовного дослідження таких питань, як адміністративно-правові засади та напрями діяльності Національної поліції України у сфері ювенальної превенції.