Діяльність дільничного офіцера поліції (поліцейського офі-цера громади) регламентують такі нормативні акти: Конституція України, закони України, акти Президента України та Кабінету Мі-ністрів України, Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Положення про службу, відомчі нормативно-правові акти.
Повноваження та принципи, на яких ґрунтується діяльність поліцейського офіцера громади (ПОГ), визначені Законом України «Про Національну поліцію» та Наказом МВС України від 28.07.2017 р. № 650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також вида-ними відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Стаття наводить перелік нормативно-правових актів України,які визначають правове положення поліції та регламентують її діяльність.
За Європейським кодексом поліцейської етики, діяльністьполіції завжди повинна проводитися згідно з національним правом і міжнародними стандартами, визнаними державою. Законодавство про поліцію має бути доступним для громадськості, достатньо зрозумілими і точним та за потреби супроводжуватися чітким підзаконним регулюванням, яке також мусить бути доступним для громадськості і зрозумілим. На персонал поліції повинно поширюватися таке саме законодавство, що й на пересічних громадян, а винятки можуть бути виправдані тільки з причин необхідної роботи поліції в демократичному суспільстві.
Отож правову основу діяльності поліції становлять: Конституція України від 28 червня 1996 року, Закон України «Про Національну поліцію», інші законодавчі акти України, рішення місцевих рад народних депутатів, прийняті у межах їхньої компетенції, нормативні акти Президента України і Кабінету Міністрів України,Міністерства внутрішніх справ України, Декларація про державний суверенітет України та Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку.
Визначальними вважаються – нормативно-правові акти органу законодавчої влади, яким є Верховна Рада України. Закони регулюють найважливіші суспільні відносини, зокрема у сфері охорони конституційного правопорядку (забезпечення публічної безпеки та порядку поліцією), виражають волю та інтереси більшості населення, втілюють основні права людини, інші загальнолюдські цінності та мають найвищу юридичну силу щодо всіх інших правових норм.
Головним державним документом за значенням і місцему системі законодавства є Конституція України (Основний Закон),прийнята 28 червня 1996 р., норми якої регулюють систему економічних, політичних, соціальних, духовних та організаційних відносин у державі. Тому відповідні її норми є юридичною основою також для всієї діяльності поліції, чинного законодавства та право творчості щодо питань забезпечення охорони конституційного правопорядку.